Наприкінці 2025 року супутник із 12-метровою висувною антеною стартував у космос із грандіозною місією: скласти карту всіх лісів світу – екосистем, які мають вирішальне значення для поглинання вуглецю та уповільнення кліматичних змін.
Як заявляє Європейське космічне агентство місія «Біомаса» складе детальну глобальну картину лісів Землі, заглянувши під їх крони, щоб виявити, де вони найгустіші. Місія також відстежуватиме зміни – в тому числі ті, що виникли у результаті зміни клімату та вирубки лісів. Вчені стверджують, що дані дадуть уявлення про здатність лісів поглинати вуглець і захищати Землю проти зміни клімату.
Ракета «Vega-C» зі супутником на борту успішно стартувала у космос з європейського космодрому в Куру, Французька Гвіана, повідомило ЄКА. Супутник у формі парасольки, побудований компанією Airbus, буде обертатися навколо Землі приблизно 15-16 разів на день на висоті 664 кілометри протягом п’яти років.
«Він фактично зважить ліси та визначить, скільки деревини в них міститься, – сказав Шон Квеган, головний науковець місії. – Коли дивишся зверху, ти бачиш листя. Цей супутник листя взагалі не бачить. Він дивиться крізь листя на те, що знаходиться нижче, де зосереджена уся деревина – і половина світового вуглецю. Він повідомляє нам, що відбувається з вуглецем у міру знищення та зростання лісів у світі».
Шон Квеган вперше задумав використовувати радар P-діапазону для картографування лісів світу близько 20 років тому. За його словами, до 2004 року ця технологія була доступна лише Міністерству оборони США. Надзвичайно довга довжина хвилі радара дозволяє йому проникати крізь листя та дрібні гілки густого лісового пологу і вимірювати дерев’яні стовбури, гілки та листя, що знаходяться під ним.
Потім сигнал відбивається назад до супутника в космосі, який фіксує дані за допомогою розкладної антени довжиною 12 метрів.
Цей розрахунок – біомаса лісів – є важливим, «оскільки це значний резервуар вуглецю в системі Землі, і на даний момент ми не маємо щодо нього достатнього контролю», – сказав Трістан Квейф, кліматолог з Університету Редінга та Британського національного центру спостереження за Землею, який не брав участі в місії. Зміна клімату, вирубка лісів та інші антропогенні фактори підривають здатність лісів поглинати вуглекислий газ.
Метт Дісней, вчений-еколог з Університетського коледжу Лондона, який бере участь у дослідженні в рамках космічної місії, зазначив, що P-радар збиратиме дані під час кожного оберту навколо Землі. За його словами, прилад було відкалібровано так, щоб спочатку зосередитись на тропіках, де бракує детальних даних про біомасу. Потім у рамках місії будуть використані дані про біомасу, зібрані під час польових досліджень іншими вченими, зокрема Діснеєм, для калібрування супутника та забезпечення точності перетворення даних у оцінки біомаси.
Раніше вчені оцінювали біомасу шляхом екстраполяції даних польових вимірювань, які важко зібрати у великому масштабі. Зокрема, інформація про віддалені ліси в тропіках, де знаходиться половина дерев світу, є неповною.
Джерело: washingtonpost.com