Зміни клімату й Глобальне потепління змушують учених задаватися питанням «Що буде з лісами?». Несподівані новини з цього приводу отримали ізраїльські фахівці, що протягом трьох років досліджували стан дерев у пустелі Арава.
Інститут Вейцмана (Weizmann Institute of Science) спільно з Науковим центром Мертвого моря та Арави протягом трьох років досліджували особливості зростання у пустелі акацій. Вони виявилися найбільшими деревами у світі, здатними рости у несприятливому сухому і жаркому кліматі. Протягом трьох років вчені відстежували стан десяти дерев двох видів акацій: Acacia tortilis (дерево з пласкою кроною, знайоме багатьом за африканськими пейзажами) та Acacia raddiana. Вони поширені в пустелі Арава у смузі протяжністю близько 66 кілометрів між Ейлатською затокою і східним узбережжям Мертвого моря. Заміри проводились за допомогою сенсорів товщини стовбура (аби визначати, чи дерево зростає, або просто виживає, не змінюючи розмірів), сенсорів руху вологи у стовбурі та камер, що спостерігають за станом листя.
Територія, яку вивчали фахівці, – жарка й засушлива пустеля з річною кількістю опадів всього у 20 міліметрів. Тож до початку досліджень вчені вірили, що дерева тут ростуть лише два-три тижні на рік, коли мають змогу поглинати дощову вологу, і залишаються у сплячому стані решту часу. Проте результати виявились протилежними – акація напрочуд активно росла у літній період посухи. А от у вологішу зиму, навпаки, ріст зупинявся.
Водночас, вчені переконалися, що рух вологи в стовбурах дерев відбувався протягом усього року. Так само й листя залишалося зеленим. На думку авторів дослідження причина в тому, що акація мала доступ до підземних вод. Адже дерева двох досліджуваних видів мають довге коріння, що може сягати до 10 метрів у глибину.
«Акація походить із тропічної Африки, звідки вона поширилась мільйони років тому. Як тропічне дерево, вона генетично запрограмована рости в умовах максимальної освітленості й спеки», – кажуть автори дослідження.
Точно з’ясувати, яким чином дерево росте в пустелі має на меті другий етап роботи вчених, результати якого поки невідомі.
Джерело: weizmann-usa.org