Стародавня архітектура Китаю вражає своєю детальністю і неповторним стилем. Багато знакових дерев’яних споруд VIII століття н.е. пережили численні природні катаклізми та існують і донині. І це не випадковість, адже китайські архітектори мали свою систему, за якою будували майже всі громадські будівлі. Величезний вигнутий чотирисхилий дах спирався на дерев’яні стовпи з широкими навислими карнизами. Покриття з черепиці трималось на складній дерев’яній конструкції. Стовпи, крокви і ряди коротких балок утворювали рамку, частини якої були з’єднані лише штифтами – так утворювався еластичний дерев’яний каркас, здатний поглинати навіть сильні вібрації під час землетрусів. Стіни лише встановлювалися в каркас і не виконували несної функції.
Всі специфічні для Китаю принципи дерев’яного будівництва були дуже прискіпливо й детально викладені у посібнику під назвою Інцзао Фаші (Yingzao Fashi). Це технічний трактат з архітектури, який був написаний китайським автором Лі Цзе у 1100 році і виданий за правління династії Сун.
Частково в книзі були використані матеріали із наявних на той час архітектурних праць, проте здебільшого книга була документацією успадкованих традицій ремісників і архітекторів, що передавалися з покоління в покоління. Інцзао Фаші містила будівельні правила та норми, стандарти для матеріалів, глосарій технічних термінів і математичні формули, та навіть оцінки грошових витрат на найм робітників різного рівня кваліфікації. У 34 розділах книги детально описані одиниці виміру, будівництво ровів та укріплень, а також стандарти для каменярських робіт і столярних робіт. Книга має точні ілюстрації для будівництва та вказівки щодо різьблення по дереву, точіння та свердління, пиляння, роботи з бамбуком, а також формули декоративних фарб, глазурі та різних покриттів. Лі Цзе дуже детально описав будівельну столярну справу, надавши стандартні розміри для всіх компонентів будівель, і розробив систему класифікації для різних розмірів дерев’яних елементів.
Технічний посібник Лі з китайської архітектури зберігся в повному обсязі та в незмінному вигляді до нашого часу. На початку 2000-х на його основі були виготовлені документація та навчальні моделі найвищої точності для найважливіших буддійських храмів і палацових комплексів. Ці великомасштабні моделі точно показують усі деталі, щоб можна було вивчити їх і, можливо, реконструювати історичні будівлі. Моделі також демонструвалися в різних експозиціях музеїв, де викликали захват відвідувачів.
Джерело: designboom.com