Грибкові захворювання, спричинені видами Heterobasidion, становлять загрозу для європейського лісового господарства і вже спричиняють значні втрати доходів. Влада європейських країн повинна усвідомити необхідність боротьби з грибами Heterobasidion, що загрожують сосновим та ялиновим насадженням.
«Якщо ми хочемо зупинити поширення грибів Heterobasidion, ЄС та національні уряди повинні якнайшвидше почати думати про заходи регулювання та допомоги», – каже Лаурі Лаппалайнен з компанії Lallemand Plant Care, яка виробляє біологічний фунгіцид для боротьби з Heterobasidion.
Види Heterobasidion викликають кілька хвороб, переважно у сосни, ялини та ялиці: кореневі гнилі, серцевинні гнилі та гетеробазидіонну хворобу коренів. Щорічні фінансові збитки, спричинені цими хворобами в Європі, сягають 800 мільйонів євро. У Фінляндії ця цифра становить від 50 до 80 мільйонів євро.
Профілактика Heterobasidion завжди повинна бути включена в лісозаготівельні операції, але нею часто нехтують з фінансових причин і через те, що шкода проявляється повільно. З гетеробазидіозом можна боротися, обробляючи верхівки пнів біологічним фунгіцидом або розчином сечовини. Якщо пні не обробити, грибок пошириться в кореневу систему, а потім на сусідні здорові дерева.
Головна фінська щоденна газета Helsingin Sanomat назвала гетеробазідіон ще більшою чумою комерційних лісів, ніж короїди. Heterobasidion руйнує коріння і стовбур ялини та сосни, часто на висоті кількох метрів. Зокрема, він знищує цінні колоди встик, але для того, щоб виявити пошкодження, можуть знадобитися десятиліття.
«Пошкодження, які стануть помітними лише через деякий час у майбутньому, не завжди є чимось, що хтось зацікавлений лікувати зараз», – каже Лаппалайнен.
Гетеробазидіон також зменшує доступність сировини для лісової промисловості. Крім того, гнилі дерева більш вразливі до ураження буревіями та комахами. Минулого року фінське дослідження показало, що три з чотирьох дерев, уражених Heterobasidion, були заселені короїдами.
У Фінляндії дерева можуть бути атаковані двома різними видами: Heterobasidion parviporum, який спеціалізується на ялині, та Heterobasidion annosum, який переважно руйнує коріння сосни звичайної. Обидва види можуть атакувати й інші породи дерев, але широколистяні дерева є більш стійкими до них.
Потрапивши на ділянку, гетеробазидіон забруднюватиме її протягом десятиліть.
За даними Інституту природних ресурсів Фінляндії, забезпечення профілактики Heterobasidion – це інвестиція в ріст дерев і потенціал майбутнього врожаю.
Найкращий спосіб запобігти поширенню гетеробазидіону – запланувати вирубку на сезон мінусових температур, коли гриб не утворює спор. В межах Європейського Союзу це, як правило, можливо лише в північних частинах Фінляндії та Швеції.
Другим найкращим варіантом для заготівлі в теплу погоду є захист відкритої верхньої поверхні пнів фунгіцидом.
Ефективним методом є використання біологічного фунгіциду, що містить спори гриба Phlebiopsis gigantea, природного конкурента Heterobasidion. Під час збирання врожаю фунгіцидом обробляють відкриті верхні поверхні пнів.
Фінське законодавство вимагає, щоб з весняного сезону до пізньої осені Heterobasidion запобігав усім лісозаготівельним операціям у лісах з переважанням хвойних порід у визначеній зоні ризику. В інших країнах Європи ситуація менш сприятлива.
У країнах Балтії та Польщі поширенню Heterobasidion практично запобігають лише в лісах, що перебувають у державній власності.
«Якщо не докладати достатніх зусиль для боротьби з кореневою гниллю, майбутні покоління дерев будуть страждати від все більш сильної гнилі, що ставить під загрозу майбутнє хвойного вирощування», – говорить Лаппалайнен.
Інший спосіб боротьби з Heterobasidion – використання спеціально виведених саджанців. Шведські та фінські дослідники помітили, що певні сорти ялини стійкі до поширення гриба.
На цих деревах поширення Heterobasidion сповільнювалося до 27% завдяки алелю B гена PaLAR3. Використання саджанців з цим алелем принесе значну вигоду власнику лісу під час вирубки дерев, оскільки цінні колоди не будуть пошкоджені. Однак алель не є захистом від фактичного забруднення.
Джерело: forest.fi