Дрібні лісові господарства дедалі частіше визнаються важливою складовою світової деревообробної промисловості, особливо в тропічних регіонах, де вони сприяють як економічному розвитку, так і відновленню навколишнього середовища. Зростаюча роль цих господарств у постачанні деревини супроводжується їхнім важливим внеском у забезпечення засобів до існування сільських жителів та вдосконалення практик землекористування в країнах, що розвиваються.
Ця тенденція була нещодавно підкреслена під час вебінару, організованого в рамках ініціативи ITTO-BMLEH, де експерти галузі та політики обговорили шляхи подальшого зміцнення систем дрібного лісогосподарства. Хоча їхній внесок вже є значним, було підкреслено, що їхній повний потенціал ще не реалізовано через існуючі структурні та операційні виклики.
Анто Римбаванто з Національного агентства Індонезії з досліджень та інновацій зазначив, що дрібні лісогосподарські підприємства відіграють центральну роль у виробництві деревини в багатьох тропічних країнах, проте обмеження технічних можливостей, доступу до фінансування та інтеграції в ринок продовжують стримувати їхній розвиток. Було зазначено, що для усунення цих прогалин та досягнення вищої продуктивності й прибутковості необхідні цілеспрямовані заходи.
Одним із помітних прикладів, що обговорювалися, став спільний проект ITTO-BMLEH, який зосереджується на покращенні виробництва високоякісного тикового дерева та інших цінних порід деревини. Завдяки поєднанню технічної підтримки, доступу до фінансування та покращеній ринковій інформації дрібні фермери отримують можливість підвищити як якість своєї продукції, так і економічну віддачу. Ці покращення вважаються необхідними для зміцнення їхнього становища в глобальних ланцюгах створення вартості.
На глобальному рівні дрібні фермери, за оцінками, управляють приблизно однією третиною насаджених лісів і забезпечують понад 20% поставок круглої деревини. У багатьох країнах, що розвиваються, ліси становлять понад 22% доходів сільських домогосподарств, що підкреслює економічне значення цього сектору. Створення робочих місць, місцеві інвестиції та розвиток громад тісно пов’язані з лісогосподарською діяльністю дрібних фермерів.
Вплив систем дрібних фермерських господарств добре простежується на прикладі меблевого кластера Джепара в Індонезії, де галузь значною мірою залежить від тикового дерева, яке постачають дрібні фермери. Ці виробники забезпечують до 80 % сировини, що використовується в галузі, яка дає роботу близько 120 000 працівників і робить значний внесок у регіональну економіку. Цей приклад демонструє, як лісове господарство дрібних фермерських господарств виходить за межі сільського господарства та відіграє життєво важливу роль у промисловому та економічному розвитку.
В’єтнам є ще одним успішним прикладом, де земельні реформи дали змогу понад 500 000 домогосподарств взяти під контроль лісові насадження, що становлять від 50% до 70% від загального обсягу в країні. Видача сертифікатів на користування землею полегшила доступ до доступних кредитів, що дозволило фермерам інвестувати в підвищення продуктивності та ефективніше брати участь на експортно-орієнтованих ринках. Ці події підкреслюють важливість сприятливих політичних рамок для стимулювання секторального зростання.
Незважаючи на ці успіхи, продуктивність залишається ключовою проблемою, особливо щодо якості та врожайності деревини. Дослідження, представлене К. Буванесвараном з Індійського інституту лісової генетики та селекції дерев, показало, що продуктивність тика значно варіюється залежно від умов навколишнього середовища. Такі фактори, як якість ґрунту, вплив вітру та практики управління плантаціями, були визначені як критичні визначальні фактори врожайності.
Результати дослідження показали, що вдосконалені методи проріджування можуть підвищити продуктивність на одне дерево, тоді як системи змішаних насаджень дають додаткові переваги. Доведено, що сумісне вирощування тика з швидкозростаючими видами, такими як казуаріна, покращує загальний урожай, забезпечуючи при цьому додаткові джерела доходу, що є особливо важливим для дрібних фермерів, які працюють з довгими циклами обороту. Ці підходи були відзначені як практичні рішення для покращення як економічних, так і екологічних результатів.
Додаткові висновки були зроблені на основі спільного звіту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН та CIFOR-ICRAF, в якому було досліджено системи дрібного лісового господарства в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Звіт підтвердив, що ці системи вже роблять значний внесок у стале постачання деревини та стійкість сільськогосподарських ландшафтів. З огляду на те, що, за прогнозами, світовий попит на деревину зросте майже на 60% протягом наступних 25 років, роль дрібних фермерів, як очікується, стане ще більш критичною.
Для підтримки цього зростання було визначено кілька пріоритетів, серед яких – підвищення безпеки землеволодіння, покращення доступу до ринків, спрощення нормативно-правової бази та посилення технічної допомоги. Національні політики, такі як стратегія агролісомеліорації Індії, були відзначені як ефективні моделі підвищення як продуктивності, так і доходів фермерів, що водночас забезпечують екологічну стійкість.
ІТТО продовжує відігравати ключову роль у просуванні цих зусиль завдяки міжнародній співпраці та ініціативам з розбудови потенціалу. У міру наближення завершення другого етапу проекту ІТТО-BMLEH у 2026 році в країнах-учасницях, зокрема в Таїланді, В’єтнамі, Камбоджі, Індії, Індонезії та Того, вже зафіксовано відчутні покращення. Серед них — підвищення якості деревини, зміцнення потенціалу дрібних фермерів та покращення соціальних і екологічних результатів.
Наразі дрібні лісогосподарські підприємства відповідають за управління приблизно чвертю світових плантацій тикового дерева, що підкреслює їх стратегічне значення в глобальному лісовому секторі. Їх подальший розвиток залежатиме від стабільних інвестицій, сприятливих політичних умов та ефективної інтеграції у ланцюги створення вартості.
Загалом, дані свідчать про те, що дрібне лісогосподарство є не лише ключовим джерелом постачання деревини, а й важливим рушієм сталого розвитку. Зміцнення цього сектору буде мати вирішальне значення для задоволення майбутнього попиту та забезпечення досягнення економічних, соціальних та екологічних цілей.
Джерело: woodandpanel.com